Ексклюзивний матеріал для проєкту NET ZERO SMEs

Українські громади офіційно вступили в «річні перегони». Після затвердження регіональних планів управління відходами місцева влада має рівно 12 місяців, щоб розробити й ухвалити власні місцеві плани управління відходами (МПУВ). У межах проєкту NET ZERO SMEs цей процес розглядається не лише як бюрократична вимога, а як стратегічне вікно можливостей для залучення малого та середнього бізнесу до «зеленого» відновлення.

Під час останнього березневого вебінару, який об’єднав понад 40 ключових учасників — провідних науковців, очільників громад і власників «зелених» МСП, — було чітко сформульовано запит: цифрова трансформація органів публічної влади має стати основою для екстраверсії (зовнішньої орієнтації) українського бізнесу.

Цифрові вимоги: від «паперу» до інвестиційних активів

Учасники визначили три критично важливі вимоги до даних, необхідні для зростання МСП із нульовими викидами:

  • Машиночитаність і структурованість: дані МПУВ і стратегічної екологічної оцінки (СЕО) не можуть залишатися у статичних PDF. Щоб платформа «Проєктний Навігатор» (ПН) могла автоматично «поєднувати» потреби громад із можливостями МСП, дані мають бути структурованими (JSON/CSV).
  • Стандартизація для світових ринків: щоб сприяти екстраверсії, дані громад про відходи та викиди слід збирати за методологією ISO 14064. Це дає змогу українським МСП надавати послуги, визнані міжнародними донорами й банками.
  • Динамічне підключення (дані в реальному часі): інфраструктура має підтримувати передавання даних у реальному часі. Це дає МСП змогу показувати іноземним інвесторам «живі» графіки енергоефективності чи обсягів переробки.

Інфраструктура довіри: роль «Проєктного Навігатора»

Фонд RcErBs, спираючись на 23-річний досвід і базу зі 136 стратегічних документів, перетворює ПН на комплексну цифрову екосистему. Ключові інфраструктурні завдання, погоджені учасниками воркшопу:

  • Інтероперабельність: ПН має автоматично взаємодіяти з державними реєстрами та європейськими екологічними платформами. Це знімає адміністративні бар’єри для МСП, які готуються до вимог CBAM (механізму коригування вуглецевих викидів на кордоні).
  • Цифрові паспорти проєктів: кожен об’єкт у ПН отримує верифікований цифровий профіль. Для «зеленого» МСП це готовий кейс для експорту своїх технологій до ЄС.
  • Кібербезпека: з огляду на роботу з критичною інфраструктурою захист даних — пріоритет №1, щоб забезпечити довіру міжнародних партнерів.

Висновок: масштабування досвіду

Головний висновок зустрічі науковців і практиків очевидний: екстраверсія МСП із нульовими викидами безпосередньо залежить від якості цифрової трансформації органів публічної влади. Ми не просто пишемо плани — ми створюємо цифрову інфраструктуру, яка робить українські громади прозорими, а українські МСП — конкурентоспроможними на світовому ринку.

Наш Фонд готовий ділитися цією моделлю, методологією та ІТ-рішеннями з міжнародними колегами, які прагнуть запровадити подібні механізми декарбонізації у своїх країнах.

Матеріал підготовлено в межах проєкту NET ZERO SMEs за результатами вебінару та експертних консультацій.

Interreg Europe — співфінансовано Європейським Союзом — Net Zero SMEs

Хочете дізнатися більше про участь у програмі?Звернутися до фонду