Доброчесність громади: це не тільки про корупцію. Форум в Лубнах

Чому мешканець має розуміти не лише, куди витратили бюджетні гроші, а й чому громада вирішила інвестувати саме в цей проєкт

Справжня доброчесність громади починається не на Prozorro, а задовго до оголошення першого тендеру. Саме ця теза стала ключовою під час регіонального форуму «Доброчесність у громаді: від принципів до практичних дій», що пройшов 11 вересня у Лубнах. Команда Фонду RCERBS, яка працює в рідному місті та по всій Україні в рамках Великої коаліції «Вікно відновлення», долучилася до дискусії, аби змінити звичний погляд на прозорість відбудови.

На форумі багато говорили про запобігання корупції, антикорупційні органи та європейський досвід. Але після кожної подібної дискусії залишається дуже прагматичне запитання: як пересічному мешканцю побачити доброчесність у повсякденній роботі своєї громади?

Не тільки «скільки витратили?», а й «чому вирішили це робити?»

Уявімо типову ситуацію. Громада планує витратити значні кошти на реконструкцію школи. Мешканці можуть перевірити закупівлю на Prozorro, побачити переможця тендеру, вартість робіт і згодом проконтролювати якість ремонту. Це важливо, але це лише фінал історії.

Головні запитання виникають значно раніше за тендер:

• Чому саме ця школа стала пріоритетом №1?

• Скільки дітей навчатиметься в ній через 5 чи 10 років?

• Які витрати на її утримання громада несе сьогодні й що зміниться після ремонту?

• Чи розглядали альтернативи та чому обрали реконструкцію саме такого масштабу?

Якщо відповідей немає, контролювати лише останній етап — закупівлю — вже недостатньо. Справжня доброчесність у публічних інвестиціях починається задовго до появи грошей на рахунках.

Найважливіші рішення приймаються до появи грошей

Ми звикли сприймати прозорість як контроль за вже витраченими гривнями. Але не менш важливо розуміти, як проєкт взагалі потрапив до списку пріоритетів.

Якщо громада має 30 проєктних ідей, а ресурсів вистачає лише на три — чому першою стає реконструкція адмінбудівлі, а не аварійний водогін? Чому будуємо новий об'єкт замість модернізації існуючого? Чи рахував хтось, скільки нове будівництво коштуватиме бюджету щороку після здачі в експлуатацію?

Це питання якості управлінського рішення. Доброчесний вибір завжди спирається на дані, має чітке обґрунтування та відкриту логіку пріоритетизації.

Головний принцип:

Контроль після витрачання грошей відповідає на запитання: «Що сталося?».

Прозора підготовка проєкту дозволяє значно раніше запитати: «Чому ми збираємося це робити?»

Мешканцю не потрібно читати 100 сторінок документів

Формально інформація в громадах часто є відкритою. На сайті можна знайти Стратегію розвитку на 180 сторінок, Муніципальний енергетичний план, бюджет та десятки таблиць. Але пересічна людина не витрачатиме дні на їх аналіз.

Справжня прозорість — це коли людині пояснюють доступною мовою:

І бажано, щоб ця інформація була доступною постійно, а не зникала після формальних громадських слухань.

Цифрові інструменти: як Project Navigator змінює підхід

Саме над цією логікою фахівці RCERBS працюють у рамках платформи Project Navigator. Ми прагнемо перейти від звичайного пасивного переліку «хотілок» до системи, де видно весь шлях проєкту:

• Яку реальну проблему він вирішує?

• Наскільки він готовий до реалізації?

• Яких документів чи погоджень ще бракує?

• Який наступний крок має зробити громада?

Для муніципалітету це зручний інструмент інвестиційного менеджменту, для донора — зрозуміла картографія зрілості проєктів, а для мешканців — простий і наочний спосіб контролювати не лише витрати, а й доцільність публічних інвестицій.

Доброчесність не можна просто «імпортувати»

На форумі чимало уваги приділили європейському досвіду. Проте механічне копіювання чужих моделей без урахування реалій українських громад рідко дає результат. Сліпо переносити чужі правила недоцільно — варто брати принципи й адаптувати їх під наші умови.

Для нас у Фонді один із таких базових принципів звучить просто: чим більша майбутня інвестиція, тим прозорішим і зрозумілішим має бути шлях, яким громада прийшла до рішення її здійснити.

Не тільки для аудитора чи донора. Насамперед — для самих мешканців громади.

Матеріал підготувала Зоя Афоніна спеціально для RCERBS