Коли «Net Zero» — це не стратегія, а щоденна рутина: що українські громади можуть винести з досвіду Данії

У квітні 2026 року невелике данське місто Скандерборг стало майданчиком для розмови про те, як виглядає економіка з нульовими викидами не в теорії, а в реальності. Саме тут відбувся міжнародний воркшоп проєкту Net Zero SMEs, у якому взяв участь представники RCERBS.

Але головне питання, яке залишилося після цієї поїздки, звучить не «що вони роблять», а «чому в них це працює — і що з цього реально перенести в Україну».

Данія: там, де дані — це інфраструктура, а не Excel-файл

У Скандерборзі практично кожне управлінське рішення спирається на дані. Але ключове — це не самі дані, а те, як вони вбудовані в систему управління.

Тут цифровізація — це не окремий проєкт і не «модна опція». Це базова логіка роботи муніципалітету:

• дані про енергоспоживання збираються в режимі реального часу

• система управління відходами інтегрована з поведінкою мешканців

• рішення приймаються не «на відчуттях», а на основі аналітики

І це різко контрастує з українською практикою, де дані часто існують, але не впливають на рішення.

Бізнес не наздоганяє політику — він у неї вбудований

Одна з ключових відмінностей, яка кидається в очі: у Данії малий і середній бізнес не «підтягують» до кліматичної політики — він є її частиною з самого початку.

На воркшопі багато говорили про бар’єри для SMEs: доступ до фінансування, складність регуляцій, нестачу експертизи. Але в європейському контексті ці бар’єри вже системно знімаються через:

• партнерства з муніципалітетами

• зрозумілі правила гри

• доступ до даних і аналітики

Для України це критичний сигнал: без інтеграції бізнесу будь-які «зелені» стратегії залишатимуться паперовими.

Один із найпоказовіших кейсів — система управління відходами RenoSyd.

Те, що в українських громадах досі часто сприймається як «проблемна галузь», у Данії працює як сервіс:

• цифрова взаємодія з мешканцями

• точний облік і прогнозування потоків відходів

• оптимізація маршрутів і витрат

Фактично це вже не комунальна функція, а частина економіки замкненого циклу.

Ще один важливий акцент — розвиток локальної генерації енергії.

Мова не лише про сонячні панелі. Ключове — це:

• контроль споживання в реальному часі

• децентралізовані системи

• інтеграція енергетики в управління містом

І це напряму резонує з українським контекстом, де енергетична стійкість стала питанням безпеки.

Український контекст: між обмеженнями і можливостями

Під час воркшопу RCERBS представив досвід роботи з українськими громадами — від стратегічних документів до структуризації інвестиційних проєктів.

Але найбільший інтерес викликало інше: як муніципалітети працюють в умовах війни.

Європейські партнери сприймають це не лише як обмеження, а і як потенціал:

• швидкість прийняття рішень

• гнучкість систем

• готовність до інновацій у кризі

І тут виникає парадокс: те, що в Україні є вимушеною адаптацією, може стати конкурентною перевагою.

Цей воркшоп — не про сонячні панелі чи цифрові платформи. І навіть не про Net Zero як таке.

Він про інше:ефективні муніципалітети — це ті, які працюють з даними як із базовим ресурсом, інтегрують бізнес у свої політики та мислять про інфраструктуру як систему, а не набір проєктів.

Саме цього зараз бракує більшості українських громад.

Що далі

Для RCERBS участь у Net Zero SMEs — це не просто обмін досвідом, а можливість переосмислити підходи: до структуризації муніципальних проєктів та до роботи з бізнесом і громадами як партнерами.

Наступна зустріч партнерів відбудеться в Болгарії. Але ключова робота відбуватиметься не там.

Вона відбуватиметься в українських громадах — якщо ці підходи не залишаться «цікавим досвідом», а стануть основою для реальних змін.