Механізми відновлення житлових будинків: аналіз та рекомендації владі

Житло визначено одним з найбільш постраждалих секторів внаслідок широкомасштабного вторгнення. Загальна потреба на відновлення пошкодженого або зруйнованого житлового фонду по всій країні станом на 31 грудня 2023 року оцінена у близько 80 мільярдів доларів США і ця цифра постійно зростає — результат третьої оцінки збитків і потреб на відновлення України (Rapid Damage and Needs Assessment, RDNA3), проведеної за участі Світового банку.

Інфографіка Мінвідновлення

Згідно зі звітом, загальні витрати на відновлення України протягом наступного десятиліття становлять 486 мільярдів доларів США, що приблизно у 2,8 разів перевищує номінальний ВВП України на 2023 рік. Цьогорічний показник також на 18% перевищує попередню оцінку RDNA2 у 411 мільярдів доларів США станом на 24 лютого 2023 року.

Як відновити та де брати кошти?

Прем’єр-міністр, коментуючи результати оцінки збитків і потреб на відновлення України, наголосив, що головним ресурсом для відновлення України має стати конфіскація заморожених російських активів. Позиція України залишається незмінною — платити повинна росія.

«Маємо запустити цей процес вже цього року. Використання доходів від активів рф вважаємо можливим проміжним рішенням, яке не скасовує необхідність повної конфіскації», — зазначив Денис Шмигаль.

Згідно повідомлення на Урядовому порталі, попри повномасштабну війну, Уряд України за підтримки міжнародних партнерів продовжує реалізацію програми швидкого відновлення. Водночас Уряд створює умови для залучення приватних інвестицій, які дозволять прискорити процес відбудови й трансформацію нашої країни на шляху до ЄС.

За словами Прем’єр-міністра, залучення і спрямування 15 млрд доларів у швидке відновлення згенерує ще орієнтовно 5,5 млрд доларів приватних інвестицій.

Але це поки перспективи, а відновлювати потрібно вже зараз, невідкладно.

А що зараз? Які державні механізми відновлення житлових будинків існують?

Експерти громадської організації «Київський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа ОПОРА» в межах проєкту «Житло для життя: комплексні рішення для внутрішньо переміщених осіб» провели аналіз поточного стану законодавства у сфері відбудови житла, знищеного або пошкодженого внаслідок воєнної агресії російської федерації. За результатами вони виділили вісім «програмних» (які визначають принципи, умови та порядок відновлення знищеного або пошкодженого житла) нормативно-правових процедур (програм, напрямків), за якими може здійснюватися відбудова/відновлення знищеного або пошкодженого житла.

Серед них лише частина, що прямо чи опосередковано орієнтована на «базовий» Закон України від 23.02.2023 № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», є більш-менш узгодженою. Інші програми за своїм змістом є скоріше конкуруючими з цією першою групою, аніж взаємодоповнюючими.

Крім того, регулювання відновлення/ремонту знищеного/пошкодженого житла чи виплати компенсації за нього відбувається переважно на рівні підзаконних актів, без належних гарантій на рівні законів (у тому числі в частині фінансування), часто «в ручному режимі», що створює ризики корупційних зловживань.

Логічно було би припустити, що законодавчою основою для відновлення житла мав би стати нормативно-правовий акт рівня закону. Таким міг би бути Закон України від 23.02.2023 № 2923-IX. Цей Закон, серед іншого, врегульовує питання власності та переходу від власників житла до держави Україна прав вимоги до держави-агресора (російської федерації) відповідно до наданих компенсацій. Однак у дійсності лише одна Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна» має пряме посилання на зазначений закон і є прийнятою відповідно до нього. Інші підзаконні нормативно-правові акти не посилаються на цей закон і його вимоги та процедури. Наслідком є те, що в таких підзаконних нормативно-правових актах неврегульованими залишаються питання переходу від власників житла до держави Україна прав вимоги до держави-агресора (російської федерації) відповідно до наданих компенсацій, а також ряд інших питань.

Той же Закон України від 23.02.2023 № 2923-IX говорить про «компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна». Це передбачає — теоретично — виплату повної вартості знищеного майна чи повної вартості відновлення пошкодженого майна. Та водночас закон і прийняті на його виконання підзаконні акти містять низку положень, які суперечать змісту «компенсації» як відшкодування та є характерними для державної допомоги.

Які механізми дієві та що не так? Які проблеми виникають на шляху відновлення житла?

Аналіз практичного досвіду відновлення житлових будинків, пошкоджених внаслідок військової агресії росії, доводить, що жоден з діючих механізмів не є досконалим, попри те, що механізми поступово, спільними зусиллями удосконалюються, залишається багато суттєвих проблемних питань, які значно ускладнюють процеси відновлення.

«Керуючись практичним досвідом діяльності у Київській області, я можу сказати, що на сьогодні найбільш дієвими, з точки зору результативності та практичності, є дві програми з відновлення знищеного чи пошкодженого агресором житла — «єВідновлення» та «ВідновиДІМ» Фонду енергоефективності, — коментує Вікторія Коломієць, експертка з питань відновлення та управління житловим фондом, членкиня ГО «Рада ОСББ Київської області». Також працюючий механізм надання компенсацій за пошкоджені об’єкти нерухомого майна за постановою КМУ від 21.04.2023 №381 потребує суттєвого удосконалення».

Більше інформації можна дізнатися