ТРИ ПИТАННЯ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ: РЕАЛЬНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ВІДБУДОВИ І РОЗВИТКУ ГРОМАД

«Три питання про відновлення» ― саме так назвали медіапроєкт громадські організації Фонд «Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу» (RcErBs) із Лубен та Екодія з Києва, до якого запрошують долучитися всіх небайдужих до відновлення громад в Україні.

У цій рубриці йтиметься, як розвʼязуються проблеми відновлення громад, і слово зможуть узяти всі охочі поділитися своїм баченням ситуації. На три питання про відновлення відповідатимуть експерти з різних галузей, волонтери, науковці, підприємці, громадські активісти, комунальники, держслужбовці, фермери, військові, освітяни, медики та школярі. RcErBs та Екодія прагнуть знайти раціональні пропозиції та ідеї від громадян.

У цьому матеріалі — про те, як Фонд «Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу» допоміг Петропавлівській громаді Дніпропетровської області розробити Програму комплексного відновлення, орієнтовану на «зелену» економіку.

Зараз громади стикаються з численними викликами, такими як руйнування інфраструктури, соціальні та економічні проблеми, спричинені війною та тривалою залежністю від вугільної промисловості. Про ці складнощі та можливі рішення будемо дізнаватися з відповідей на наші запитання.

Відповідає Олена Григоревська, завідувач сектору економічного розвитку та інвестиційної діяльності Петропавлівської територіальної громади Дніпропетровської області

Олена Григоревська

— Що для вашої команди було найголовнішим, коли ви почали розробляти Програму комплексного відновлення (ПКВ)?

Олена Григоревська:

— У комплексному плані відновлення Петропавлівська громада визначила ключові пріоритети для відновлення території, зокрема в галузях просторового планування, містобудування та соціально-економічного розвитку. План включає заходи для відновлення тих частин громади, які найбільше постраждали від соціально-економічних, інфраструктурних та екологічних проблем.

З початком війни пріоритети громади змінилися: обстріли завдали шкоди житловим та громадським будівлям, що додало нових викликів для відновлення. Головною метою стало розроблення документа та плану для відновлення інженерної інфраструктури, створення умов для освіти, культури, спорту, охорони здоров’я, безпеки та соціального захисту.

Також акцент робиться на покращення стану довкілля і захист природних ресурсів, з урахуванням стратегічних документів громади, таких як «Муніципальний енергетичний план до 2030 року», «Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року», «Стратегія розвитку на період 2024-2029 роки», «Концепція з адаптації медичної інфраструктури» і «Стратегія розвитку соціальних послуг на 2021-2027 роки».

— Як ви працювали з пропозиціями від громадськості?

Олена Григоревська:

— Після того, як ми вирішили розробити програму комплексного відновлення (ПКВ) і сформувати робочу групу, наступним кроком стало опитування громадян та бізнесу.

Це опитування дозволило зібрати сотні пропозицій від більше ніж 200 осіб, включаючи ідеї для відновлення хлібозаводу, завершення будівництва 45-квартирного житлового будинку, реконструкцію водопостачання, створення сортувальної станції для сміття, будівництво заводів на базі майнових комплексівпісля закриття шахт ПрАТ «ДТЕК» (з метою забезпечення нових робочих місць і перенавчання шахтарів), встановлення сонячних електростанцій, а також різні екологічні та соціальні проєкти.

Організатори робочої групи намагалися максимально спростити цей процес. Окрім розміщення опитувальника на сайті громади та Facebook-сторінці ГО Стрімко UA, вони провели кілька зустрічей з громадськістю та бізнесом, обговорили пропозиції та зробили низку публікацій.

Аналіз пропозицій не обмежувався лише стандартним підходом, але також зосереджувався на рішеннях, які сприяють справедливій трансформації вугільної громади та її сталому розвитку.

— Що таке «Зелена карта»?

Олена Григоревська:

— Робоча група разом з Фондом RCERBS з міста Лубни створила «Зелену карту» пріоритетних заходів для Петропавлівської громади. Ця карта визначає цілі, які відповідають Глобальним цілям ООН, підтриманим Україною.

«Зелена карта» включає 18 пріоритетних проєктів, які були рекомендовані мешканцями громади, бізнесменами, експертами, муніципальними працівниками та державною владою України. Усього в межах програми комплексного відновлення (ПКВ) заплановано 86 проєктів розвитку громади до 2030 року.

Відповідає Руслан Щербаков, президент ГО Фонд «Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу» RcErBs м. Лубни

Руслан Щербаков

— Ви допомагаєте громадам знайти правильні рішення для відновлення і розвитку. Як ваша організація відбирає тих, з ким буде працювати?

Руслан Щербаков:

— Наш проєкт, розпочатий у 2017 році, називається «Організація співпраці малих міст України, громадянського суспільства та експертного середовища у питаннях енергобезпеки». За ці сім років до нього приєдналися понад сотня організацій, в основному, громади.

Ми працюємо з цими громадами, допомагаючи їм у підготовці планів відновлення, місцевих енергетичних планів та стратегій з екологічної безпеки і адаптації до змін клімату. Також ми допомагаємо реалізовувати проєкти, які громади самі обрали.

Якщо є донорське фінансування, ми вибираємо громади, які найактивніше прагнуть розвиватися. Без фінансування ми допомагаємо в міру можливостей.

— Які складнощі відчуваєте у співпраці з громадами?

Руслан Щербаков:

– У більшості малих і середніх громад слабке стратегічне планування. Це пов’язано з кількома факторами, такими як

• недостатня мотивація місцевих управлінців,

• нерозуміння економічних процесів у громаді,

• ігнорування інтересів різних груп населення

• та політична короткозорість.

Керівники громад усвідомлюють, що крім війни, основною проблемою є брак фінансів. Проте лише деякі з них підходять до пошуку додаткових ресурсів креативно, хоча можливості для цього існують.

— Що б ви порадили керівникам громад у такому разі?

Руслан Щербаков:

— Залучайте експертів для підготовки проєктних пропозицій. У деяких країнах навіть фінансується залучення експертів для відновлення.

Делегуйте повноваження: підбирайте команду, мотивуйте людей і не намагайтеся вирішувати все самостійно.

Покажіть громаді, що їх чекає після закінчення війни, і активно консультуйтеся з ними. Не бійтеся їхньої думки і ставтеся до населення як до партнерів у розвитку, а не як до критиків ваших дій.

На нашу думку, ці три аспекти є основою успіху громади сьогодні.

Відповідає Анастасія Бушовська, фахівчиня з енергетичної політики та справедливої трансформації ГО «Екодія»

— Якою ви бачите роль місцевих громадських організацій у відновленні вугільних громад в умовах війни?

Анастасія Бушовська:

— По-перше, вони мають глибоке розуміння специфічних потреб і проблем своїх громад, що дозволяє розробляти і впроваджувати більш ефективні рішення. По-друге, місцеві організації можуть активно залучати громадськість до процесу відновлення, що сприяє кращому розумінню та підтримці ініціатив.

Екодія проводила конкурс трансформаційних проєктів, які реалізовують громадські організації для справедливої трансформації вугільних громад. Ці проєкти спрямовані на підтримку громад у процесі переходу від вугільної економіки до більш сталої, «зеленої» економіки. Екодія надає фінансову та експертну підтримку для реалізації таких проєктів.

Громадські організації також відіграють важливу роль у поширенні інформації та підвищенні обізнаності населення щодо можливостей і переваг справедливої трансформації. Вони можуть організовувати навчання, консультації та обмін досвідом, що сприяє більш ефективному та сталому розвитку громад. Завдяки своїй гнучкості та близькості до місцевого населення, громадські організації можуть швидко реагувати на змінні обставини та ефективно адаптуватися до нових викликів.

— Які основні виклики ви бачите при переході громади від вугільної економіки до «зеленої»?

Анастасія Бушовська:

— З нашого досвіду роботи з темою справедливої трансформації та співпраці з вугільними громадами спостерігаємо:

• обмеженість релевантної експертизи всередині громад та експертної підтримки ззовні,

• недостатню комунікацію щодо процесу енергетичного переходу та координацію між різними рівнями влади та всередині громад,

• обмежену доступність фінансування для громад та обмеженість інвестицій, які підсилюються у воєнний час.

Як наслідок, виникає ситуація, коли громади стикаються з викликами: реалістичного планування заходів, які не тільки допоможуть громаді здійснити енергетичний перехід — але й реалізувати це за допомогою сталих та системних рішень (для населення, для довкілля, для енергосистеми), і при цьому створити нові, і по можливості «зелені» робочі місця.

Для цього корисний досвід інших країн чи навіть інших українських громад, можливість залучення зовнішніх експертів.

Ми в Екодії допомагаємо вугільним громадам, надаючи свої рекомендації (базуючись на досвіді інших країн, вимог та кращих практик ЄС), допомагаємо з пошуком експертів та обміном досвіду, допомагаємо реалізувати пілотні проєкти, проводимо навчання та консультації для представників громад та громадських організацій.

Це все допомагає громадам обирати більш сталі рішення і спільно наближати справедливу трансформацію.

Меншим громадам складно конкурувати за залучення фінансування для проєктів, а наявні кошти не завжди можуть бути використанні, наприклад, на розробку програмних документів в умовах військового часу. Тому тут на допомогу приходять громадські організації. Найкраще, коли в громаді є громадська організація — це дає можливості залучати додаткові кошти для розвитку громади.

Але це також можуть бути й не місцеві громадські організації, які готові підтримати своєю експертизою, як у випадку Петропавлівської громади і Фонду РЦЕДПБ.

— Чи багато громад в Україні, які успішно впроваджують Програми комплексного відновлення?

Анастасія Бушовська:

— Cеред вугільних громад нам відомо про декілька планувальних документів для відновлення. Наразі Мирноградська громада Донецької області розробляє план відновлення та розвитку, попри те, що знаходяться в 15 км від зони бойових дій, акцент, звісно ж, на безпеці та стійкості.
А ось Нововолинська і Петропавлівська громади розробили Програми комплексного відновлення і врахували при цьому заходи щодо справедливої трансформації.

Оскільки в обох випадках ці документи були розроблені тільки нещодавно — ще не можна оцінити успішність впровадження. Але це чудові приклади, як справедлива трансформація вугільної громади може бути врахована у відновленні — адже це нероздільні процеси, для того, щоб відбудовувати краще, ніж було.

Діліться своїми міркуваннями та ідеями щодо відновлення громад в Україні! RcErBs та Екодія запрошують долучитися до медіапроєкту «Три питання про відновлення». Ваші пропозиції та досвід можуть стати важливим внеском у розвиток і відновлення України.

Щоб взяти участь, варто написати на електронну пошту lubnyfound@gmail.com.

RcErBs та Екодія прагнуть створити платформу для обміну ідеями та спільного пошуку рішень, які сприятимуть ефективному відновленню громад.